15 травня – День вишиванки: символ, що говорить без слів

Щороку у третій четвер травня ми одягаємо вишиванки — не просто елемент гардеробу, а справжній код нації, який промовляє мовою кольору, орнаментів і вікових традицій.

Вишиванка — це більше, ніж одяг. Це символ нашої національної ідентичності, нашого коріння, пам’яті та сили. Вона зберігає в собі історії поколінь, обереги й мрії, вишиті руками матерів, бабусь, майстринь — жінок, які вкладали у кожен хрестик любов до рідної землі.

У кожному регіоні України — своя вишиванка. Розмаїття орнаментів, кольорів та технік — це живе свідчення того, наскільки глибока й багатогранна наша культура. Закарпатські рослинні мотиви, подільські геометричні візерунки, полтавська біла вишивка — все це говорить про нашу унікальність, про те, ким ми є.

Сьогодні вишиванка — не лише модний тренд чи урочистий символ. Це — акт спротиву, знак незламності та свідчення нашої боротьби за право залишатися собою.

У час війни, коли українці виборюють своє право на існування, мова, культура, традиції стають мішенню. І тому сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати: вишиванка — це частина нашої ідентичності. Її й боронять наші захисники та захисниці на передовій.

Ми низько вклоняємося кожному і кожній, хто нині в окопах і на блокпостах, у шпиталях і на полі бою — хто тримає фронт і тим, хто набув безсмертя в нашій пам’яті, аби ми могли вільно носити вишиванку, говорити українською, співати колискові своїм дітям і святкувати свої свята.

Сьогодні вишиванка — це і про пам’ять, і про майбутнє. Про Україну, яка не скориться, не забуде і не зрадить себе. Одягнімо вишиванку як знак подяки, як обітницю пам’ятати, як символ єдності нашого народу.