21 сторіччя – епоха високих комп’ютерних технологій і найжорстокішої й найбезглуздішої війни та рабства. Так, так: масштаби торгівлі людьми сьогодні не менші, ніж у період рабовласницької епохи.
Вони приховані та замовчуються. Жертви не хочуть згадувати і переповідати пережиті ними жахи. Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього ганебного явища і точну кількість жертв. Злочин складно відслідковувати. До офіційних звернень потрапляє лише один з сотен таких випадків.
Захист свободи людини – пріоритет для держави
Боротьба з торгівлею людьми визначена одним із пріоритетних напрямків діяльності уряду України у сфері прав захисту людини. За роки незалежності з 1991 року від торгівлі людьми постраждало до чверті мільйона громадян. І це при тому, що Україна – одна з перших країн у Європі у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. Генеральною Асамблеєю організації об’єднаних націй у 2013 році 30 липня започаткований Всесвітній день протидії торгівлі людьми з метою підвищення поінформованості громадян стосовно проблеми, привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
Сьогодні поняття «Торгівля людьми» набуває нового змісту. Якщо раніше йшлося, переважно про сексуальне рабство, то сьогодні це і трудова експлуатація, насильницьке донорство, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання у порнобізнесі, військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, боргова кабала, праця у сфері жебрацтва.
Значно загострила проблему військова агресія росії. Багато наших співвітчизників, відправляючись працювати за кордон, добровільно погоджуються на порушення їхніх трудових прав.
За даними ООН продають у рабство в 127 країнах світу: в 11 державах відмічено «дуже високий рівень активності викрадачів людей», серед них – Росія, Україна Білорусь, Молдова й Литва. Україна ще до війни була лідером Східної Європи за кількістю постраждалих. За даними Міжнародної організації з міграції в Україні в 2021 році найбільше потрапили в трудове рабство у Росію (55 % постраждалих), у Польщу (28 % постраждалих). На третьому місці випадки торгівлі українцями – в Україні – 8 %. Кожна п’ята жертва работоргівців – дитина. Їх вивозять в інші країни і регіони з метою всиновлення, жебракування, виконання нелегальної праці, роботи в сфері секс-послуг тощо. На сьогодні більше 340 тисяч дітей примусово вивезені до Росії.
В умовах війни не нехтуйте порадами фахівців. Привабливі пропозиції з працевлаштування можуть виявитися пасткою торгівців людьми.
Дотримуйтеся таких правил
- ні за жодних обставин не віддавайте нікому паспорти – свій та дітей, за потреби відкривайте документи в своїх руках, тримайте копії документів окремо від оригіналу, один примірник копії залишіть близьким;
- не сідайте в машину до незнайомих людей наодинці, намагайтеся подорожувати групою;
- переконайтеся у наявності у перевізника відповідних дозвільних документів, поцікавтеся прізвищем водія, а також сфотографуйте номер транспортного засобу та перешліть родичам в Україну;
- не довіряйте незнайомим дітей, на внутрішній стороні одягу або на окремому папірці, схованому у кишені, напишіть дані про дитину, домашню адресу, телефони батьків;
- не приймайте легковірно пропозицію щодо працевлаштування від незнайомих осіб, користуйтеся офіційними джерелами інформації;
- збережіть в телефоні та в записничку контакти організацій, які надають допомогу вимушено переміщеним особам за кордоном та особам, які постраждали від торгівлі людьми;
- переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію працевлаштування українських громадян за кордоном;
- вимагайте оформлення спеціальної робочої візи – туристична та гостьова візи не дають права на роботу;
- підписуйте контракт – це обов’язкова умова працевлаштування: контракт підписується у 2-х примірниках, він повинен бути написаний зрозумілою для вас мовою і мати інформацію про умови роботи, термін дії контракту, тривалість робочого дня, вихідні, оплату праці, медичне страхування, умови розірвання контракту, повне ім’я та адресу роботодавця;
- домовтеся з родичами про кодову фразу, яка повідомить, що ви в небезпеці;
- за перших ознак небезпеки звертайтеся до органів влади, волонтерів, громадських організацій.
Де можуть допомогти
Телефонуйте урядовим та не урядовим організаціям, якщо Вам стало відомо про людину, котра опинилась в небезпеці. Знайдіть самі можливість зв’язатися, якщо особисто потрпили у скрутне становище.
Телефон Національної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 та 08005055501.
Урядова “гаряча лінія” для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства – 15-47
Національна «гаряча лінія» ГО “Ла Страда — Україна” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)
Національна дитяча “гаряча лінія” ГО “Ла Страда — Україна” 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).
Вам обов’язково допоможуть.
Будьте пильними, щоб біда обійшла Вас стороною і розповсюджуйте цю інформацію серед знайомих.