Інформаційний лист кабінету «Клініка, дружня до молоді» КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» Реальність сьогодення – домашнє насильство

До Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», яку проводять з 25 листопада по 10 грудня

Війна, епідемія коронавірусної інфекції, як будь-які екстремальні ситуації, загострили проблеми в сім’ях, що були й до цього неблагополучними. Почастішали випадки домашнього насильства. Воно стало агресивнішим і небезпечнішим, аніж у мирний час. Все частіше і частіше страждають від нього традиційно вразливі категорії: діти, жінки, люди старшого віку, особи з інвалідністю, переселенці.

Агресори за невеликим виключенням – чоловіки.  Багато з них втратили роботу, змінили сферу діяльності, одержали фізичні, психологічні травми. Щоб зменшити відчуття душевних ран, зловживають алкоголем, іншими психоактивними речовинами, а це негативно позначилося на психіці: навіть дрібниці можуть перерости в агресію й насильство.

Визначення домашнього насильства: «Діяння або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у сім’ї чи в межах місця проживання між родичами або в колишньому чи теперішньому подружжі, між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних стосунках чи шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь”.

В умовах війни, коли всі ми відчуваємо невпевненість у майбутньому, психологічні травми, страх, змінюється наше реагування на будь-яку ситуацію. Люди нерідко опиняються в одному приміщенні і не можуть відволіктися одне від одного – все це стає підґрунтям для агресії.

До Охтирського відділу поліції за 10 місяців 2020 року було 295 звернень з приводу домашнього насильства, за 10 місяців 2021 року зареєстровано 478 звернень, з них 6 – насильство щодо дітей.

В 2022 році таких звернень було – 444, але протоколів складено всього 188 – жертви вибачали своїх агресорів.

В Україні за останні місяці зменшилось звернень до правоохоронних органів та організацій, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства – люди стали рідше звертатися за допомогою, вважаючи, що під час війни це не на часі.

У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.

Наслідки їх очевидні: синці, переломи, порізи, подряпини тощо. Ніхто не говорить про економічне насильство.

А у Законі значиться, що це – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів, документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або примушення до праці.

Психологічне насилля для багатьох сімей – норма життя: «просто сварка», «просто ревнощі», «просто погрози», «просто залякування». А втім, все, що пригнічує людину, принижує честь і гідність особи – це і є насильство.

Про сексуальне насильство в сім’ї щодо жінок та дітей також мовчать. А з 2019 року існує кримінальна стаття Закону щодо примусу до сексу без згоди партнера. Згвалтування у шлюбі – це також сексуальне насильство. Будь-які дії сексуального характеру до неповнолітньої особи, навіть якщо була на них згода – тяжкий злочин, а замовчування про таке недопустимо.

Більш ніж половина всіх дітей приречені на домашнє насильство. Навіть якщо дитина не отримує стусанів, а лише є свідком, коли страждає інший член родини, вона – жертва психологічного насильства. Як наслідок – низка психосоматичних захворювань, депресії, схильність до суїцидальної поведінки; розумові, психічні, емоційні розлади. Дитині, навіть не потрібно бачити бійки в деталях – напруга в стосунках батьків, усвідомлення ситуації впливають так само травматично, як і безпосередня участь у конфлікті.

Значна частина постраждалих не вірить у допомогу, соромиться звертатися з проблемами домашнього насильства.

Замовчування про злочин – також злочин. Постраждалим від домашнього насильства потрібно:

  • одразу викликати поліцію (102);
  • написати заяву про вчинення домашнього насильства в поліцію;
  • просити поліцейських, які приїхали на виклик, винести терміновий заборонний припис кривднику;
  • звернутися до суду з заявою про винесення обмежувального припису стосовно кривдника.

За необхідності звернутися за медичною допомогою:

Жертви домашнього насильства, котрі проживають у м.Охтирка та районі, безоплатну правову допомогу можуть отримати за адресою: вул.Перемоги, 13 або телефоном: 4-22-33.

Коли жертва домашнього насильства дитина, звертайтеся до Служби у справах дітей Охтирської міської ради, телефон 4-10-23.

Якщо жертви домашнього насильства проживають у селах, котрі відносяться до Чернеччинської сільської ради, звертайтеся до Комунальної установи «Центр соціальних послуг Чернеччинської сільської ради», телефон 4-10-23.

Коли дитина, жертва домашнього насильства, проживає у сільській місцевості, звертайтеся до Служби у справах дітей Охтирської районної держадміністрації за адресою: вулиця Київська 1, кабінет 8, телефон 2-21-50.

Жертви домашнього насильства можуть зателефонувати на номери гарячих ліній, де їм нададуть роз’яснення, психологічну підтримку та консультації.

Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав людини: 0800500335 або 116-123.

Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми: 0800500005 або з мобільного 116-123.

Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству: телефон 1547.

 

Ганна Мучник – зав.кабінетом

«Клініка дружня до молоді»

КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ»

Поширити в соцмережах

Прокоментуйте першими

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

  +  14  =  23

Перейти до вмісту